ПОРЯДОК РОЗМІЩЕННЯ ЧАСТИН І КОМПОНЕНТІВ У КОНСТРУКЦІЯХ ІЗ ОДНОРІДНОЮ СУПІДРЯДНІСТЮ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ШІСТДЕСЯТНИКІВ)

 УДК 821.161.2:811.161.2’367

Смаглюк Іванна

   (Науковий керівник – Шкарбан Т. М., кандидат філологічних наук, 
            доцент)

ПОРЯДОК РОЗМІЩЕННЯ ЧАСТИН І КОМПОНЕНТІВ У КОНСТРУКЦІЯХ ІЗ ОДНОРІДНОЮ СУПІДРЯДНІСТЮ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ШІСТДЕСЯТНИКІВ)

Статтю присвячено вивченню порядку розміщення частин і компонентів у конструкціях із однорідною супідрядністю. Досліджено закріпленість/ незакріпленість блоку однорідних супідрядних щодо головної частини.

Ключові слова: конструкції з однорідною супідрядністю, препозиція, постпозиція, інтерпозиція.

This article is devoted to the study of order placement of parts and components in the constructions with homogeneous subordination. Investigated stability / instability  homogeneous subordinate unit on the main part.

Keywords: constructions with homogeneous subordination, preposition, postposition, interposition.

У системі складних багатокомпонентних речень конструкції з однорідною супідрядністю (КОС) посідають одне з центральних місць. Вони поширені в усіх стилях сучасної української мови і мають порівняно високу частоту використання. Гнучка структура конструкцій дозволяє використовувати їх для всебічної характеристики різних явищ об’єктивної дійсності. Серед усіх моделей складних багатокомпонентних речень КОС вирізняються багатими експресивно-виражальними можливостями.

Формально-граматичну структуру КОС досліджували Г. Ф. Гаврилова, В. В. Казмін, Г. Ф. Калашникова, В. К. Покусаєнко, Г. П. Уханов, Н. А. Широкова, В. А. Шитов,  К. Ф. Шульжук, Т. М. Шкарбан та ін.  

Метою нашої розвідки є з’ясування особливостей порядку розміщення частин і компонентів у складних конструкціях із однорідною супідрядністю на матеріалі творів шістдесятників.

Вивчення закономірностей порядку розміщення як блоку однорідних супідрядних щодо головної частини, так і одного підрядного компонента до іншого є одним із важливих етапів характеристики синтаксичної структури складних конструкцій із однорідною супідрядністю.

За нашими  даними, які не суперечать висновкам граматистів [5, с. 9],  [6, с. 104], центральну позицію (85%) займають КОС, у яких однорідні супідрядні слідують після головної частини: Він говорив польщизною рокомо,/ що люд говорить хтозна по-якому; / що мова ця погана і невдатна, / для філософій різних непридатна; / що це наріччя, як йому здається / для вчених слів ніяк не надається; / що з тої мови попри всі старання, / лише одна невіжа і блукання  [2, с. 98]; І люди заспівали одностайніше, злагодженіше, геть віддаючи себе пісні й приємній підсвідомій радості з того, що вони живі, що їх ждуть натоплені хати, жінки, чоловіки, діти, що хуґа вляглася і зійшов місяць, тож додому буде видно йти…[3, с. 78].

Значно рідше трапляються структури з препозицією однорідних супідрядних щодо головної частини (8,5%): Коли ж віднімуть у людей і мову, / коли в Сибірах закатруплять їх, / душа Богдана в розпачі німому / нестиме неспокутуваний гріх [2, с. 136]; Хто тебе любов’ю обікраде, / Хто твої турботи обмине , / Хай того земне тяжіння зрадить… [3, с. 228].

КОС, у яких підрядні компоненти розривають головну частину, становлять, за нашими підрахунками, 6,5% від загальної кількості зафіксованих речень: Тітка Ялосовета почала розказувати, що нашу хату “викинуто бомбою в річку” і що ми живемо як у норі, одразу заплакала  [4, с. 225].

Позиція блоку однорідних супідрядних щодо головної частини може бути закріпленою і незакріпленою. На думку вчених, речення з чітко закріпленою постпозиційною підрядною частиною мають крім категоріального значення (причини, умови, порівняння) яскраво виражений відтінок приєднуваності; у реченні з незакріпленою постпозиційною підрядною частиною цей відтінок виражений значно слабше і може взагалі зникати. Порівняймо: Я схилилась, бо хотіла пити, бо така задуха звідусіль [2, с. 119]; Сказав, хоч він не є від когось посланцем,/ хоч він від себе і від тих півсотні [2, с. 149].

Дослідники вважають, що стабільність/нестабільність порядку розміщення частин і компонентів у КОС залежить від функціонального типу підрядних, особливостей вживання сполучних засобів, внутрішньої структури предикативних одиниць та контексту [5, с. 9]. Так, здебільшого постпозиційне, рідше інтерпозиційне розміщення мають з’ясувальні однорідні супідрядні (А ти, Бетховене, прости мене за те, / Що я не мав часу прийти до тебе, / Що знаю я симфонію полів, / Але твоєї жодної не знаю [1, с. 91]. Якщо ж блок таких однорідних супідрядних займає препозицію, то можна говорити про граматичну інверсію, яка забезпечує експресивну виразність: Що Зіна привела міліцію дуже вчасно, що я осел і що мене мало вчили, слідчий сказав мені, вже коли з діркою між ребрами я лежав у лікарні  [3, с. 437].

Однорідні супідрядні часу, місця, мети, допусту, причини можуть займати як  препозицію, так і постпозицію в КОС, причому в таких структурах препозиційний блок однорідних супідрядних можна легко трансформувати в постпозиційний без семантичних спотворень. Однак завжди закріпленою є препозиція головної частини в КОС із підрядними причини, приєднуваними за допомогою сполучника бо: … Тут я почну зажинок, / Бо кращий урожай не жде мене ніде, / Бо тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок / Мене на ниву батьківську веде [ 3, с. 237].

У багатьох випадках однорідні супідрядні мають незакріплену позицію у блоці підрядних компонентів, тобто компоненти блоку можна поміняти місцями, не викликаючи серйозних структурних та семантичних зрушень. Це стосується передусім тих КОС, у яких кожен підрядний компонент приєднується власним підрядним сполучним засобом, а також конструкцій, у яких між однорідними супідрядними встановлюються семантико-синтаксичні відношення одночасності, перелічення, розділові. Наприклад: Але гляди, у зіллі там не бабрай, / щоб все було як слід, щоб не якась там тля [2, с. 135].

Закріплена позиція кожного компонента блоку однорідних супідрядних у КОС трапляється в таких випадках: а) якщо однорідні супідрядні вказують на послідовність дії; б) за умови причиново-наслідкових відношень у блоці підрядних компонентів; в) за структурної неповноти наступного однорідного супідрядного; г) коли в структурі однорідних супідрядних є слова, які вказують на порядок зіставлення; ґ) якщо в однорідних супідрядних ідеться про той самий суб’єкт дії (стану), але в першому (попередньому) супідрядному для номінації використовується іменник, а в другому (наступному) – займенник [5, с. 9 – 10].

Отже, центральну позицію займають КОС, у яких підрядні компоненти слідують за головною частиною. Значно рідше вживаються конструкції з препозицією та інтерпозицією блоку однорідних супідрядних. Закріпленість / незакріпленість порядку розміщення частин і компонентів у КОС залежить від функціонального типу однорідних супідрядних, особливостей уживання сполучних засобів, внутрішньої структури предикативних одиниць та їх семантичної спаяності.

Література:

1.     Драч І. Ф. Анатомія блискавки: Поезія і проза / І. Ф. Драч. – Харків: Фоліо, 2002. – 509 с.

2.     Костенко Л. Берестечко: історичний роман / Л. Костенко. – К.: «Укр.  письм.», 1999. – 157 с.

3.     Симоненко В. Вибрані твори / В. Симоненко. – К.: Смолоскип, 2012. –    852 с.

4.     Тютюнник Г. Смерть кавалера: Повісті і оповідання / Г. Тютюнник. – К.: Махаон – Україна, 2001. – 256 с.

5.     Шкарбан Т. М. Складні конструкції з однорідною супідрядністю в сучасній українській мові: автореф. дис… на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 / Т. М. Шкарбан.  – К., 1997. – 24 с.

6.     Шульжук К. Ф. Складні багатокомпонентні речення в українській мові / К. Ф. Шульжук. – К.: Вища школа, 1986. – 183 с.